Вхід

Логін
Пароль *
Запям'ятати мене

До уваги батьків учнів 4 класів

Опубліковано в: Інформація для батьків

         Протягом квітня проводиться психодіагностичне дослідження готовності учнів 4-х класів до переходу до ІІ ланки навчання.

Дослідження включає наступні етапи:
1.Дослідження сформованості навчально-пізнавального мотиву.
2.Вивчення логічного аспекту математичного мислення. Визначення рівня розвитку логічного мислення.
3.Визначення рівня мовного розвитку.

         1. Сформованість навчально-пізнавального мотиву
       Мотивація - система мотивів, що викликають активність дитини і визначають її спрямованість. Мотивація — надто важливий компонент не лише навчання, а й будь-якої людської діяльності. Якщо є мотив, то є і бажання виконувати й доводити до завершення цю діяльність.
     На ефективність діяльності учня величезний вплив справляє загальна спрямованість її мотивації (досягнення результату або уникнення ураження). Чи орієнтований учень на досягнення мети або відчуває страх невдачі, все це впливає на його активність і вміст цієї активності. Орієнтація на мету або страх невдачі як специфіка мотивації учня пов'язана з сімейними традиціями виховання та іншими обставинами його розвитку. Схвалення дій дитини батьками, певна частка свободи, система завдань, які вона вирішує самостійно, допомога, але не заміна її активності формують ефективну діяльність дитини.
     Під час дослідження готовності учнів до переходу до ІІ ланки навчання було виявлено наступні рівні навчально-пізнавального мотиву:
1 рівень – навчально-пізнавальний мотив сформований слабко – в учнів даної групи сформована орієнтація лише на зовнішнє оформлення роботи, навчального завдання.
2 рівень – навчально-пізнавальний мотив сформований недостатньо/частково – для учнів цієї групи важливим є не навчальний процес, а результат, тобто учні «працюють» за оцінку.
3 рівень – навчально-пізнавальний мотив сформований -  орієнтований на оволодіння способом дії . Саме орієнтація на оволодіння способом дії при розв’язанні того чи іншого навчального завдання дозволяє зробити висновок про готовність дитини до навчання у середній ланці.
       Для стимуляції навчання є кілька корисних порад:
 1. Спирайтесь на бажання дитини. Важливо не те, чого бажаємо ми самі, а те, чого хоче дитина.  
2.  Примусьте своїх дітей чогось дуже сильно хотіти. Головне — «щоб бажання виникли», а ви змогли б їх використати.
3. Враховуйте інтереси й нахили. Говоріть про те, що цікавить Ваших дітей, точніше, з цього починайте.  Намагайтесь обернути «побічні» інтереси дитини на свою користь. У важких випадках ідіть від яскравої форми до змісту, від емоцій до логіки.
4. Використовуйте наміри. Пам'ятайте: намір виникає на основі потреби. Знаходьте можливість допомогти дітям  у здійсненні їх намірів.
5. Заохочуйте бажання досягти визнання. Багато дітей вчаться не тільки заради знань, а й заради престижу. Не слід нехтувати цим бажанням.
 6. Шукайте чесноти, схвалюйте успіхи, давайте дитині шанси. Пам'ятайте, що завжди краще хвалити, ніж критикувати. Авансуйте найменші позитивні зрушення. Безпрограшний стимул — «Я вірю, що ти зможеш!»
7. Зробіть діяльність привабливою. Використовуйте зовнішньо привабливі й цікаві форми роботи, оформлення результатів, кінцевої оцінки діяльності.
8. Іноді просто говоріть «Треба!». Але цьому заклику завжди надавайте особистісної спрямованості — «Це потрібно зробити! Ти ж вольова людина!».
9. Використовуйте ситуації. Різні життєві ситуації, що виникли випадково, потрібно помітити й миттєво використати як стимул.
       2. Вивчення логічного аспекту математичного мислення та визначення рівня розвитку логічного мислення.
     Логічне мислення молодших школярів ґрунтується на розв’язку нестандартних завдань. Критерієм сформованості логічного мислення є регулярне застосування на уроках математики та на позакласних заняттях нестандартних задач. Регулярно використовуючи нестандартні задачі, вчитель та батьки можуть сформувати розвиток логічного мислення.
       3. Визначення рівня мовного розвитку.
    Як відомо, сучасність орієнтує вчителів на формування в учнів певного рівня комунікативної компетенції. На початковому етапі мають бути закладені основи комунікативної компетенції, необхідні й достатні для подальшого розвитку  в середній школі.
    Аналіз спеціальної літератури, доповнений надбаннями позитивного педагогічного досвіду, переконує в тому, що успішне навчання в класах гуманітарного напрямку містить у собі вагомі психологічні передумови для оволодіння школярами основами  комунікативної компетенції.
      Поняття «комунікативний розвиток» слід розглядати як складне багатоаспектне явище, що включає: обсяг словника дитини рідною мовою; рівень засвоєння мовних правил; рівень володіння усними формами спілкування, показниками чого слугують уміння дитини свідомо будувати зв'язне висловлювання; загальний кругозір учнів.
    Значною є роль та участь батьків у розвитку здібностей учнів, а також у виборі профілю навчання. Тому сподіваємося, що результати вивчення здібностей учнів до вивчення математики та мов допоможуть батькам зробити певні висновки щодо здібностей  дітей і допомогти їм правильно обрати напрямок подальшого навчання. Також варто взяти до уваги  інтереси дітей до профілюючих предметів.

                                                                                                                                                      Практичний психолог  Редчук І.А.

Інформаційний бюлетень

Будьте в курсі останніх подій з нашої мережі:

Зв'язатися з нами

Twitter стрічки