Вхід

Логін
Пароль *
Запям'ятати мене

Становлення гімназії

Полтавська гімназія №13 Полтавської міської ради

Школа побудована й уведена в експлуатацію 1 вересня 1973р. Чотирьохповерховий сучасний будинок  розрахований на 50 класів - комплектів. Заняття проводяться в 2 зміни.

Етапи розвитку школи:

  • 1939 р. - перші згадування в матеріалах Полтавського обласного архіву.
  • Під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. була спалена вщент.
  • 1946 р.-  відновила діяльність в будинку №1, квартира №..  авіамістечка.
  • 1950 р. - переїзд в будинок №  авіамістечка.
  • 1952 р. - перший випуск.
  • 1961 р. - відкриття нового будинку школи по вул. М.Бірюзова (нині приміщення ЗОШ №11)
  • 1973 р. - відкриття нового приміщення школи по вул. Кучеренка, 1/16.
  • 1990 р. - відкриття класів поглибленого вивчання іноземних мов.
  • 1996 р. - відкриття експериментального майданчика в роботі з педагогічними кадрами на основі  динамічних груп
  • 1999 р. - початок роботи з використанням інтенсивної технології на основі суггестопедії
  • 2004 р. - перехід на особистісно-орієнтоване навчання;
  • 2004 р. - розробка й реалізація програми " Впровадження комп'ютерних технологій у процес навчання"
  • 2005 р. - створення шкільного парламенту
  • 4 липня 2012 року рішенням сесії Полтавської міської ради  школа перейменована в Полтавську гімназію №13

Кожен заклад має свою історію: довгу чи коротку, іноді час вірішує. На власному прикладі в цьому переконалася Полтавська гімназія №13 в жовтні 2013 року, коли весь заклад готувався святкувати 70 років свого існування. Але незадовго до того на школу надійшов лист від Шевченка С.Д., у якому автор стверджував, що школу було засновано в 1946 році і що він є свідком її відкриття на базі будинку №1 в авіамістечку. Ось цитата з його листа: «У 1945-46 рр. відбулося передислокація дальньої авіації СРСР. У Полтаву було переведено дівізію бомбардувальників – полки 186, 224, 226. Разом з екіпажами літаків та наземними службами прибули їхні родини. Зібралася велика кількість дітей шкільного віку. Школи міста, особливо для малечі, були далеко. Командування дивізією та міська влада проблему, що виникла, вирішили: заснували нову початкову школу під №13 на територіі авіамістечка (тоді це була закрита зона). Приміщенням для школи стала квартира на першому поверсі другого (?) під'їзду (незважаючи на суворішу нестачу житла – під'їзди 15-16 були напівзруйновані). Я став учнем 4 класу, у якому нас було 18 дітей. Через рік додалася друга квартира (напроти) і з'їявився 5 клас. Ось так росли ми, росла й наша школа: неповна середня, середня. Навчалися в дві зміни. У 1950 році переїхали в нове приміщення (зараз адреса: Комарницького, 11/2), яке будувалося як гуртожиток.»
Безумовно, після такого листа підготовку до святкування 70-річчя було презупинено та створено комісію на чолі з учителем історії Бондаренко З.В., якій було доручено вівчити документи Полтавського обласного архіву, де б згадувалося про 13 навчальний заклад.
Але свято все ж таки в Полтавській гімназії №13 відбулося. 13 жовтня 2013 року відзначали День гімназії та 40 років сучасної будівлі. На свято запросили почесних гостей: міського голову – Мамая О.Ф., начальника управління освіти – Дорохову Н.Г., заступника міського голови – Порохню С.К., директора середньої школи №13 (1974-1991 рр.) – Сидоренко Т.М. та учителів-ветеранів. Говорили про сучасне, згадували минуле: школа була завжди в числі передових, жила за традиціями соцзмагань, мала високі результати в навчанні, значні спортивні досягнення шкільних команд з баскетболу та волейболу, у школі був учительський хор та учительська самодіяльність, брали активну участь у міських святах, підтримували міцні зв'зки з шефами – заводом ГРЛ та військовою частиною тощо.
А що ж з 70-річчям? Пошуковий загін провив серьозну роботу в архіві, та знайшов факти: вперше школа №13 згадується в звітах управління освіти за 1939-1940 рр., де мова йде про одну з найкращих трьох серед тридцяти, що на той момент працювали в місті. У наступному документі за 1943 рік говориться, що по провулку Гористий було спалено вщент середню школу №13.
Що ж? Так остаточно і не дізнається 13 навчальний заклад про рік свого народження? Час покаже. Але з моменту відродження вже 70 років точно минуло. І нехай хтось говорить, що це число нещасливе, але для мене вона перша та єдина, рідна школа, у якій минає моє життя з мого першого классу. Хай щастить тобі, ТРИНАДЦАТА!

Інформаційний бюлетень

Будьте в курсі останніх подій з нашої мережі:

Зв'язатися з нами

Twitter стрічки