Прояви насильства супроводжують людство з давніх давен. Упродовж тисячоліть одна людина кривдить іншу людину, чинить насильство щодо неї. У світі постійно відбуваються війни, напади на людей, дискримінація, приниження. Прикро, що ми звикли сприймати насильство, як щось неминуче, адже прояви насильства порушують права людини, принципи її вільного та справедливого існування. І коли насильство чиниться поруч із нами чи в нас у домі, у школі, на вулиці, ми можемо й повинні зупинити його. Саме тому щорічно, починаючи з 1991 року, міжнародна спільнота підтримує акцію "16 днів проти насильства". Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують з 25 листопада до 10 грудня свої зусилля заради об’єднуючої мети: збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у співвітчизників, створити в конкретному регіоні або окремій державі соціальний простір, вільний від насильства.
Дати початку та завершення Акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.
Шістнадцятиденний період акції охоплює наступні важливі дати:
– 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
– 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
– 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
– 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
– 5 грудня – Міжнародний день волонтера;
– 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
– 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;
– 10 грудня – Міжнародний день прав людини.
25 листопада 2020 року в Полтавській гімназії відбувся початок акції «16 днів проти насильства» яскравою виставкою колективних робіт учнів початкової школи із залученням учнів старшої школи, а саме художньо-естетичного класу 9-Г. Виставка триватиме всю акцію з 25 листопада по 10 грудня включно.
View this photo set on Flickr
Толерантність – це тип свідомості людини. Кожному потрібно розвивати в собі вміння поважати інших, не зважаючи на стать, колір шкіри, волосся тощо. Зараз боротьба за рівність усіх людей є однією з важливіших цілей сталого розвитку у світі.
Нещодавно, було оголошено про початок онлайн-тренінгу толерантності. Організаторами онлайн-тренінгу стали вчителі та учні школи «Паросток». 11 листопада відбулося перше заняття. До цього заходу долучилося понад 40 учнів з Полтави. На цьому онлайн – тренінгу учні розглядали теми: «Подолання мови ворожнечі», «Забезпечення ґендерної рівності» та «Подолання расової дискримінації для сталого розвитку».
Учні нашої школи теж долучилися до цього дійства. На представлення Полтавської гімназії №13 було вибрано 4 учні. Це учениця 8-Г класу Федорченко Влада, учениця 9-Г класу Хомишина Ярослава та учні 9-Б класу Шкурат Вероніка та Сидоренко Михайло.
Ми вирішили запитати в учнів їх враження від онлайн-вебінару. Ось, що вони нам розповіли:
«Враження від першого заняття тренінгу були лише позитивні, бо на онлайн-конференції я познайомилася з багатьма однолітками, які об’єдналися в велику групу людей, задля змін у нашому світі. Що стосується мене, я потрапила до комітету, який розглядає питання «Подолання расизму для сталого розвитку». Разом з учасниками ми обговорювали питання, яке стосується подолання расизму на державному, освітньому та побутовому рівнях.
Я часто бачила на дошках оголошеннях та на стовпах заклики поважати одне одного, але майже ніхто не звертає на них уваги. На мою думку, проведення таких онлайн-тренінгів змушує людей глибше поринути в певну проблему. До цього вебінару я ніколи так не задумувалася над питанням расизму. Я хочу, щоб люди розуміли, що принижувати людей через расу – це ненормально. Онлайн-тренінг змотивував мене говорити більше на тему толерантності. Я говорю всім своїм близьким, родичам, знайомим, що расизм – це не норма та з цим потрібно боротися. Цю проблему не можна замовчувати.» - говорить Федорченко Влада.
Хомишина Ярослава теж розповіла про свої враження від тренінгу:
«Про початок онлайн-тренінгу мені повідомила наша педагог-організаторка Анастасія Миколаївна. Вона мені запропонувала взяти участь у тренінгу, в якому висвітлюється тема толерантності для сталого розвитку. Мені сподобалася ця ідея, та я стала учасницею цього заходу. Я потрапила до комітету «Подолання мови ворожнечі для сталого розвитку». Ця тема є дуже актуальною для нашого часу, адже дуже часто ми чуємо різні агресивні висловлювання, які принижують або дискредитують людину або групу людей за расою, етнічними відмінностями тощо. Ці заняття толерантності надали мені бажання змінювати наше суспільство на найкраще. Для мене та багатьох людей дуже важливо подолати мову ворожнечі. Це зробить нас набагато толерантніше».
Одна з організаторок онлайн-тренінгу, учителька школи «Паросток» Омельченко Анастасія Олегівна погодилася дати нам інтерв’ю:
«Наша педагогічна колегія відчула необхідність в тому, що навчаючись дистанційно, дітям не вистачає соціалізації, попри те, що вона відбувається в онлайн режимі. Таким чином, ми розуміємо, що діти гуртуються навколо дуже важливих проблем. Багато дітей вважають, що дистанційне навчання це лише постійні домашні завдання. Але ми захотіли показати те, що за допомогою дистанційного навчання можна створити гарні умови для якісної освіти.
Організація онлайн-тренінгу була досить складною, адже це перший вебінар, який ми проводимо онлайн. Особливо було складно з реалізацією даного виду роботи, коли лише тільки зародилася ідея. Ми досить довго думали над тим, як можна це все втілити в життя, створити план роботи тренінгу. Потім, потрібно було знайти ініціативну групу, яка буде нас всіляко підтримувати. Ними виявилися дев’ятикласники та восьмикласники, які стали тренерами трьох комітетів. Згодом, потрібно було знайти небайдужих учнів, які хотіли долучитися до тренінгу.
Для нас було справжнім здивуванням, коли до участі у вебінарі долучилося багато дітей з різних шкіл нашого міста. Нам навіть не вдалося взяти учнів з двох інших шкіл, через обмеження кількості учасників. Ми відчули, що даний онлайн-тренінг є дуже важливим, адже ми отримали дуже багато заявок на участь в цьому заході.
Можу сказати, що все-таки найбільшою складністю було перетворення ідеї в реальність.
З мого боку, з боку педагога я вважаю, що це гарна можливість для розвитку людини та її навчання. Мені здається, що таким шляхом зрозуміти одну з найголовніших та найскладніших тем, тему толерантності буде набагато краще. Жоден підручник та вправа не дадуть такого розуміння цієї теми, як тренінг, тому в цьому я бачу велику користь та ефективність.
Нам потрібно розуміти, що толерантність – це не певна риса характеру. Це тип світогляду, який дуже складно присвоїти та розвити у своєму розумінні. Тому я вбачаю в онлайн-тренінгу, що в спільній роботі діти самі приходять до того, що толерантність є необхідним світоглядом для сучасної людини. Не вчителі їх на це наштовхують і пояснюють «Толерантність – це важливо. Запишіть, що толерантність – це…», а саме діти, шляхом опрацювання цієї теми, доходять до того, що подолання проблем нерівності – це світогляд толерантної людини.
Я була консультантом комітету, який розглядає питання «Подолання ґендерної нерівності». Найбільше мене здивувало, що активна молодь є небайдужою зараз до світу, який їх оточує. Мене це дійсно вразило. Чесно, я не думала, що діти так активно візьмуть участь у подоланні різних проблем, але нам вдалося і це був вражаючий факт того, як молодь може об’єднуватися, не зважаючи на дистанційну форму проведення онлайн – тренінгу.
Ще одним фактом виявилося те, що ніхто з учасників не побоявся взяти на себе відповідальність, висловити свою думку та представити свій комітет. Можливо, це для всіх буде звучати досить звично, але я була приємно здивована тим, що діти можуть гарно та ввічливо висловлювати свої думки, уміють рефлексувати та висловлювати свої враження.
Для мене момент рефлексії учнів після тренінгу став дуже визначним. Багато хто не побоявся сказати, подякувати та відзначити, чому для нього або неї була важлива участь в онлайн-тренінгу. Мені здається, що для сучасних підлітків це дуже важливо.
Це буде не останній онлайн-тренінг. Зовсім скоро ми плануємо організувати ще один вебінар, який буде присвячений Усесвітньому Дню Дитини. На ньому ми будемо обговорювати права дітей. Можливо, ця тема здається дуже простою, але занурюватися в неї так само цікаво, як і в тему нерівності. Ця тема є важливою, тому що вона стосується освіти, охорони здоров’я, використання праці, торгівлі дітьми та багатьох інших проблем, які зараз критично не підіймаються. Думаю, що діти – це та частина населення, яка має ці права відстоювати.
На мою думку, проведення такого онлайн-вебінару є дуже важливим, щоб діти замислилися над тим, що вони мають зараз та бачити ті моменти, які є в тебе, але немає в інших дітей. Це допоможе зрозуміти, що кожна дитина має права на освіту, медицину тощо.
Чому розвивати толерантність – це важливо? Тому що, це той тип світогляду, який врятує 21 століття. Це єдиний тип світогляду. Усі інші – інші хибні, усі інші ведуть нас до тих проблем, над якими потім доводиться довго працювати.»
Насправді тема толерантності є дуже актуальною для нашого часу. Ми живемо у великій сім’ї під назвою Світ. І всі ми в цьому світі є дуже різними. Кожна людина походить з різних етнічних груп, ми належимо до різних рас, маємо різний колір волосся та очей. Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння того, що всі ми різні. Розуміння того, що кожна людина має право на самовиявлення та самовираження людської особистості.
Тож будьмо толерантнішими разом!
Автор: Сидоренко Михайло 9-Б клас
Найстаріша приватна школа Полтави –“Паросток”, запросила, Полтавську гімназію №13, взяти участь у тренінгу до Міжнародного дня толерантності.
Спочатку з’ясуємо, що ж таке толерантність? Толерантність – це перш за все, повага до інших людей. Вміння зрозуміти, підтримати іншу людину та її почуття. Також це готовність прийняти інших такими, які вони є, взаємодіяти з ними на засадах згоди і порозуміння. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв та ідей. Тобто, це немов стати іншою людиною та зрозуміти її вчинки.
Цей тренінг навчив нас знайомитися з новими людьми та будувати нові взаємовідносини. Вчителі школи «Паросток», (Говорова Олександра Іванівна та інші), беруть в цьому активну участь, саме вони навчать нас усьому необхідному.
Познайомившись з новими учнями, нам треба було знайти щось спільне те, що допоможе нам у роботі. Поділившись на комітети, учні мають розібрати кожну тему та вміти її представляти, але насамперед, кожен повинен сам зрозуміти, що він робить і навіщо.
Вивчали також стереотипи. Що це? Це узагальнена думка на основі власного чи суспільного досвіду, що починає діяти ще до того, як вмикається розум. Тобто це застарілі факти, які уже не мають сенсу.
Приклад: Усі гладкі люди добрячки. Правда чи це? Ні. Це застаріла думка, в яку ще вірять. Стереотип частина шкільного тренінгу, яку дуже важливо знати. Ми розбирали найбільші проблеми людей. Гендерна нерівність, в яку також входять стереотипи. Hate speech – слова з ціллю образити. Перш ніж сказати щось образливе, треба поставити себе на місце тієї людини.
За час тренінгу ми навчилися знайомитися, розв’язувати соціальні проблеми та поважати думки інших людей.
Велику подяку хочу висловити вчителю англійської мови Говоровій Олександрі Іванівні та тренеру тренінгу.
Автор: Хомишина Ярослава 9-Г клас
Рух – це життя», - сказав філософ древній…
Це шлях до того, щоб пізнати світ.
Дорожній рух – це складова прогресу,
Що формувався довгі сотні літ.
Дорожній рух – це швидкість в плині часу.
Дорожній рух – як помічник людини.
Та небезпечний він без правил траси,
І пам’ятати слід про це щоднини!
Необхідність популяризації Правил дорожнього руху, особливо серед дітей, завжди є актуальною, адже цього вимагає саме життя. Як свідчить статистика, в Україні щоденно під колесами автомобілів гине одна дитина, а пошкоджень зазнає така кількість, яка могла б скласти цілий клас. Як правило, в дорожніх пригодах найчастіше страждають непідготовлені до життя, довірливі, недосвідчені або самовпевнені діти, які, зазвичай, жодного разу не знайомились з Правилами дорожнього руху. Безперечно, Правила дорожнього руху необхідно вивчати з дитинства. Ці знання допомагатимуть кожному уникнути неприємностей, які можуть трапитись на вулиці, а іноді й врятувати життя. Розповідати дітям про значення дороговказів, особистим прикладом привчати їх змалечку поважати та дотримуватись Правил дорожнього руху – це, перш за все, обов’язок батьків, бо від цього може залежати здоров’я, а інколи, власне, й життя дитини, що тільки-но починає пізнавати світ. Але ось дитина стає учнем. Вона самостійно долає шлях від домівки до школи і назад. Вона знайомиться із словами: пішохід, транспорт, пасажир, світлофор, дорожня поліція і т.п. Саме в цей час батьки, вчителі, працівники дорожньої поліції повинні об’єднати свої зусилля на засвоєння школярами основних правил дорожнього руху.
З 09 по 15 листопада2020 року в Україні був проведений 2-етап Тижня безпеки дорожнього руху, який покликаний привернути увагу суспільства до проблеми травматизму і смертності на українських дорогах та пошуку шляхів їх подолання. Наша гімназія також активно долучилась до даного тижня. учнівське самоврядування змонтувало відео про правила дорожнього руху, а для молодших гімназистів було організовано виставку малюнків «Дорожній рух – мій друг». Класні керівники проводили виховні години з даної тематики.
Бережіть себе та свої рідних!
View this photo set on Flickr
Click to enlarge image
Click to enlarge image
